Вольфрамовий дріт
За зовнішнім виглядом вольфрам має схожість із сталлю і застосовується для виплавки сплавів з високою міцністю.
Відмінною рисою вольфраму можна вважати не тільки високу точку кипіння, яка більша 5500 °С, але і дуже низьку швидкість випаровування при температурі 2000 °С. Електропровідність елементу вольфраму у 3 рази є нижчою від електропровідності міді (Cu). До негативних рис металу можна віднести досить високу щільність і високу схильність до ламкості при низькій температурі, низький опір до окислення при невисокій температурі. Всі ці недоліки обмежують сферу застосування вольфраму.
Однією з найбільш поширеною продукції з вольфраму вважається вольфрамовий дріт.
Дріт – напівфабрикат з поперечним перерізом постійних розмірів, намотаний на котушку або згорнутий в бухту, вироблений пресуванням, волочінням або прокаткою. У більшості випадків дріт отримують шляхом обробки металу під тиском, а точніше після операції волочіння. Температура холодноламкості вольфраму вище кімнатної і його технологічна пластичність невелика, але при підвищенні температури його пластичність зростає, а міцність залишається на високому рівні. З цього випливає щоб отримати вольфрамовий дріт, потрібно піддавати вольфрам волочінню чи іншому способу обробки під тиском, але вже у нагрітому стані.
У чистому вигляді вольфрамовий дріт застосовується в електротехніці, радіоелектронній промисловості, там де потрібна низька пружність парів металу при високій робочій температурі.